Фізіологія харчування для груп АК-25, АКП-26,АКОФ-27

Урок№ 21 Особливості раціонального харчування людей похилого віку

Режим харчування є особливо важливим для людей у похилому віці. Оскільки у цьому віці знижується адаптивна здатність організму, що можу стати причиною неузгодженої роботи регуляторних механізмів, котрі забезпечують відносну постійність поживних речовин у крові.

Раціональне харчування для людей похилого віку попереджує прогресування, викликане процесом старіння, ферментативної та видільної функцій травних залоз. Рекомендоване чотириразове харчування, споживання їжі у однакові години, що сприяє високій засвоюваності.

Збільшення кратності або кількості прийомів їжі пригнічує збудливість харчового центру та зменшує апетит. Якщо наявна схильність до ожиріння та підвищений апетит, доречно їсти 5 разів на добу. Цей режим харчування рекомендований для усіх категорій людей похилого віку.

Рекомендовані наступні варіанти розподілення енергії при чотириразовому харчуванні:

• 25-30% на перший сніданок, 15-20% на другий, 40-45% - обід, 10-15% - вечеря.
• 25% (600-700 ккал) на перший сніданок, 15% (300-400 ккал) — на другий, 35% (900-1000 ккал) — обід, 25% (600-700 ккал) — вечеря.

При наявності схильності до ожиріння та збільшенні кратності прийомів їжі, рекомендоване порівняно рівномірне розподілення енергоцінності раціону протягом доби, або передбачаються додаткові прийоми — компоту, кефіру або фруктів — між основними трапезами, а, також, перед сном.

Основні принципи харчування людей похилого віку

• Споживати рибні та м'ясні страви, а, також, основну кількість жирів у денну та ранкову частини доби.
• Під час вечері варто виключати їжу, що містить велику кількість повареної солі та екстрактивні речовини, і обирати молочну продукцію, оскільки вона під час сну пригнічує роботу шлункових залоз. Молочні продукти під час нічного сну не змінюють активність фізіологічних систем. А солені, м'ясні та рибні страви, у свою чергу, можуть негативно впливати на серцево-судинну та дихальну системи: артеріальний тиск, частота пульсу та дихання зберігаються на попередньому рівні й іноді збільшуються замість зниження.
• Людям похилого віку у харчування варто надати перевагу тушкованим та вареним стравам, вегетаріанським супам. Потрібно скоротити споживання смажених та надміру жирних, гострих страв, маринадів, соусів, оскільки вони приводять до перевантаження травних залоз. Важливу роль відіграють зовнішній вигляд страв, запах та смак, оскільки сприяє активнішому виділенню травних соків, а, позаяк, і кращому травленню та засвоєнню їжі.
• Антисклеротична направленість раціону харчування людей похилого віку передбачає обмеження споживання продуктів, що містять холестерин (субпродуктів, яєчних жовтків, тощо), легкозасвоюваних вуглеводів (кондитерських виробів, цукру та варення), продуктів, багатих на вітамін D, азотисті екстрактивні речовини, із великою кількістю солі. Необхідно включити до раціону харчування продукти, багаті на клітковину (житній хліб аз висівками, сухарі, нездобне печиво), вітаміни, солі калію та магнію, а, також, рослинні олії. У якості м'ясних продуктів рекомендовані нежирна баранина, яловичина, індичка, свинина, переважно, у вигляді запечених та варених страв. Риба, також, повинна бути нежирною, у тому числі, один раз на тиждень рекомендована вимочений нежирний оселедець.
• Особливе місце варто відвести гарнірам та овочевим стравам: салатам із рослинними оліями та вінегрети, капуста, картопля, помідори, огірки, гарбуз, кабачки, петрушка, кріп, у невеликих кількостях — боби, квасоля, гриби, горох, шпинат.
• Норма жиру у раціоні харчування людей похилого віку повинна становити 70-80 г, 1/3 частина яких — рослинні олії. Якщо є схильність до ожиріння, потрібно скоротити споживання борошняних та круп'яних виробів, солодощів, сметани, топленого та вершкового масел.
• Із молочної продукції рекомендовані: нежирні сорти сирів, нежирний творог та страви із нього, простокваша, кефір, ацидофілін.
• У якості напоїв варто надати перевагу чаю, неміцній каві, чаю з молоком, фруктовим, ягідним та овочевим сокам.
• Необхідно забезпечити різноманіття раціону харчування. Недопустимим є зловживання якою-небудь групою продуктів харчування.

Раціональна організація харчування людей похилого віку має позитивний вплив на метаболізм, підтримує нормальну працездатність та здоров'я.

 Приклад добового раціону харчування для людей похилого віку

• Перший сніданок: омлет — 100 г, молочна вівсяна каша — 150 г, чай з молоком — 150/50 г.
• Другий сніданок: свіжі фрукти або ягоди — 150 г, печене яблуко — 130 г.
• Обід: салат із моркви зі сметаною — 100 г, вегетаріанський суп — 250 г, відварна риба, запечена із картопляним пюре — 85/150 г, компот — 150 г.
• Підвечірок: відвар шипшини — 150 мл, овочевий або фруктовий сік — 200 мл.
• Вечеря: творожний пудинг — 100 г, голубці, фаршировані овочами (на рослинній олії) — 150 г.
• Перед сном: кефір — 200 мл.
• На весь день: хліб — 250-300 г, цукор — 30 г, масло вершкове — 10 г.

 Д/з: складіть короткий конспект на дайте відповіді на питання:

1. Чому у похилому віці потрібно харчуватися 4-5 разів на день?

2. Чому потрібно обмежувати жирне м'ясо та жирну рибу?

3. Які наслідки зловживання сіллю та цукром у похилому віці?

Урок№ 22 Особливості харчування спортсменів

Дл Осо

Основні принципи харчування спортсменів полягають в наступному:

1. Забезпечення спортсменів необхідною кількістю енергії, яка адекватна її витратам в процесі фізичних навантажень.

2. Дотримання збалансованості харчування щодо конкретних видів спорту та інтенсивності навантажень, тобто певне співвідношення харчових речовин в раціоні щодо виду спорту, яким займається спортсмен.

3. Вибір адекватних форм харчування (продуктів, поживних речовин та їх комбінації) на періоди інтенсивних навантажень, підготовки до змагань, змагань і на відновний період.

4. Використовування окремих поживних речовин для стимуляції обмінних процесів і функцій тих органів і систем, які є найважливішими для виконання специфічних фізичних навантажень.

5. Включення в раціон продуктів і страв, які швидко перетравлюються в травному каналі, створюють відчуття ситості і не утруднюють роботу травного каналу.

6. Різноманітність їжі за рахунок широкого асортименту продуктів і застосування різноманітних прийомів їх кулінарної обробки для оптимального забезпечення організму всіма поживними речовинами.

7. Використовування харчових факторів для прискорення нарощування м'язової маси і збільшення сили, а також для зменшення маси тіла з урахуванням вагової категорії спортсменів.

8. Вибір вірного режиму харчування (час і кількість прийомів їжі протягом доби і розподіл раціону по прийомах їжі) в залежності від режиму тренувань і змагань.

9. Індивідуалізація харчування в залежності від антропометричних, фізіологічних і метаболічних характеристик організму спортсмена, стану його травного апарату, смаків і звичок.

 Режим харчування спортсменів. Поняття «режим харчування» включає кратність споживання їжі, кількісний та якісний розподіл споживання їжі протягом дня, час споживання, інтервали між прийняттям їжі, умови, за яких їжа споживається. Вірний режим харчування забезпечує ритмічність і ефективність роботи травної системи, нормальне засвоєння їжі та протікання обміну речовин, добре самопочуття. Часте порушення режиму харчування (їжа всухом'ятку, нечасті, але великі за об'ємом прийоми їжі, безладна їжа) погіршують обмін речовин і сприяють виникненню захворювань органів травлення.

Загальними вимогами до режиму харчування є сталий час прийому їжі і пропорційне співвідношення їх вмісту та калоричної вартості.

Ці правила обумовлені особливостями біоритмів. Організм виробляє умовний рефлекс на час їди, що сприяє більш ефективному травленню внаслідок сумації умовного і безумовного рефлексів, який пов'язаний з реакцією на саму їжу.

Добовий раціон харчових продуктів розподіляється у спортсменів на 4-5 прийомів їжі. Розподіл калоричної вартості добового раціону на окремі прийоми їжі повинен бути приблизно наступним: на сніданок – 25%; харчові відновні засоби, що використовуються до і після тренування – 10%; обід – 35%; харчові відновні засоби, які використовуються після другого тренування – 5-10%, вечеря – 20-25%. Порівняно з розподілом раціону у людей, які не займаються спортом дещо зменшена відносна вартість сніданку (30-35%), та обіду (35-40%) і збільшена відносна вартість вечері (15-20%). Це пов'язано з тим, що великі за об'ємами сніданок чи обід вимагають тривалого травлення (3-4 год), а у спортсменів, як правило, через 1,5-2 год після сніданку чи обіду планується тренування. Якщо воно відбуваються на висоті травлення, то це негативно позначається на роботі травної системи, оскільки кровопостачання її погіршується, гальмується робота травних залоз (активізується симпатичний відділ автономної нервової системи) в результаті в травному каналі посилюються процеси гниття і бродіння. Зменшується також і працездатність спортсмена, оскільки, по-перше, не перетравлена їжа стимулює роботу травної системи, тому дещо послаблюється кровопостачання м'язів, по-друге, піднята переповненим шлунком діафрагма заважає диханню.

Основну частину білкових і жирних продуктів (м'ясо, риба, яйця, сметана, масло) треба приймати в першу половину дня (на сніданок чи обід), вечеря повинна бути переважно вуглеводною (вінегрети, каші) або містити білки, що легко перетравлюються (сир, кефір, молоко). Рекомендується під час кожного прийому їжі вживати овочі або фрукти, бажано у свіжому вигляді (овочеві гарніри, салати, фруктовий десерт).

Відносний вміст білків під час сніданку повинен бути більшим, тобто калорична вартість білків повинна складати 20-22%, жирів - 35%, вуглеводів 43-45% (в день – 15-30-35% відповідно). Білки стимулюють активність метаболічних процесів в організмі, підвищують активність нервової та гормональної систем.

Доцільно включати до сніданку овочі, які містять клітковину і стимулюють моторику травного каналу. Рекомендується натще випивати ложку рослинного масла, яке також стимулює моторику травного каналу, сприяє випорожненню жовчного міхура, виділенню жовчі, що покращує травлення і запобігає розвитку захворювання жовчного міхура (холецистит).

Обід містить до 40% калорій добового раціону. Це гранична величина, перебільшення якої може спричинити перенапругу органів травлення, особливо секреторних систем з розвитком їх недостатності, до того ж неповне перетравлення їжі сприяє процесам гниття і бродіння у травному каналі.

Вечеря повинна містити менше білків і жирів, небажаним є прийом тугоплавких жирів (баранячий, яловичий), які вимагають інтенсивного травлення. Перевагу надають овочам, фруктам, нежирним сортам сиру, творогу, кефіру.

Якщо основні тренування проводяться у другій половині дня, меню дещо змінюється. Продукти, які довго затримуються у шлунку (наприклад, м'ясо) використовуються переважно під час сніданку, а обід полегшують.

Після виснажливих тренувань, а також при змінах схем тижневого мікроциклу у атлетів з'являються задубілість м'язів і незначні больові відчуття в них, як вважають, через накопичення в м'язах і тканинах молочної кислоти – продукту напруженої м'язової діяльності. Вона затримує відновлення, тому необхідно ліквідовувати «закислення» організму, використовуючи продукти з лужними якостями (молоко, овочі, фруктові і ягідні соки, мінеральну воду тощо).

Д/з: складіть короткий конспект на дайте відповіді на питання:

1. Які особливості тренування у жаркому кліматі?

2. У яких відсотках повинен бути за калорійністю сніданок, обід, вечеря  для спортсменів-новачків?

3. Які вимоги до харчування спортсменів під час змагань ?

4. Які продукти необхідно включати для відновлення організму після змагань?

5. Який добовий раціон харчових продуктів у висококваліфікованих спортсменів?

6. Які продукти швидко перетравлюються у шлунку?